За ухвалення в першому читанні законопроекту № 5126 «Про внесення змін до Кримінального і Карно-процесуального кодексів в частині порушення порядку вигулу домашніх тварин (собак)» проголосували 382 депутати при 226 мінімально необхідних.

Проектом передбачається ввести покарання за порушення порядку вигулу собак, якщо це призвело до тілесних ушкоджень потерпілого, у вигляді штрафу від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400-8 500 гривень), громадських робіт на термін від 150 до 240 годин, виправних робіт на строк до 2 років, або ж обмеження свободи на строк до 3 років.

Якщо ж таке порушення правил вигулу собак призвело до смерті або тяжких тілесних ушкоджень, то це карається позбавленням волі на термін від 3 до 8 років, у разі смерті декількох людей - позбавленням волі на 5-10 років.

Нагадаємо, раніше депутат Ради від фракції Блоку «Наша Україна-Народна Самооборона» Олег Новиков запропонував парламенту ввести електронну ідентифікацію собак потенційно небезпечних порід.

Українські новини

Через діяльність зубатих тварин гине ліс.

Так у Ратнівському лісництві, що на Волині, бобри будують загати на меліоративних каналах. І на площі 8 тисяч гектарів підтоплюється ліс. Як наслідок, гинуть молоді насадження.

Василь Дуда, головний лісничий Ратнівського лісництва: «Він на меліорованих землях робить загати і дамби, що можна проїхати навіть конем. Перепад води там створюється в півтора метра і, відповідно, та територія затоплюється водою, і міняється гідрологічний режим насаджень і насадження починають всихати».

Бобри не лише заважають лісу розростись, а й створюють небезпеку для людей. Бобри риють ями по 3-4 метри вглиб. Тож провалитися під землю у лісі можна навіть оком не змигнувши – кажуть лісники.

Іван Михалевич, лісник: «Їхав колись машиною, і машина «Нива» повністю провалилася під землю, і ледве витягнули. Це все бобри - вони риють ходи , і вони вже певно застаріли і провалилися».

У Ратнівське лісництво бобри переселилися з Білорусі, розповідають лісники. Ще років 20 тому про них на Волині і не чули. Однак тепер їх сила-силенна, і як з ними боротися, ніхто



У лісі, який знаходиться поряд із Тумином, що в Локачинському районі, диких кабанів розвелося стільки, що їм не вистачає їжі. Тому тварини шукають поживу поблизу села. Спочатку постраждали городи, які поряд із лісом, а кожного дня нахабні тварини просуваються ближче до осель.

Тож коли недавно Олена Леонтіївна Піцик подалась оглядати посіви зернових, то аж серце тьохнуло - 22 сотки озимої пшениці як не було. Дикі кабани не тільки потовкли збіжжя, а й поз'їдали колосся. Олена Леонтіївна, як і багато інших мешканців Тумина, залишиться без зерна.
- Дикі кабани вже другий рік господарюють на полях туминців, - розповідає жінка, яка відразу ж після побаченого на власному наділі запросила журналіста. - Торік багато людей лишилось без картоплі, а тепер тварини добралися й до зернових.
Місцеві мешканці розповідають, що свинячі набіги стали загрозою для городів, бо приватне підприємство «Ольвіта», яке є користувачем близьких до Тумина мисливських угідь, веде цілеспрямовану роботу з охорони та відтворення поголів'я диких тварин. Справа, звісно, хороша. Але ж це зовсім не означає, що люди мусять жертвувати заради цього урожаєм, на вирощування якого витрачено чимало і праці, і грошей.
- От порахуйте, скільки коштів ми вклали в цей шматок поля, - продовжує далі бідкатись жінка. - Восени купили дизпаливо для трактора. Добре, що хоч техніку маємо свою. Сівалкою висіяли два мішки зерна. Весною покропили від бур'янів, підживили. А що зберемо?
До речі, погосподарювали дикі кабани й ще на одному наділі Олени Леонтіївни - на 60-ти сотках вже майже четвертина зерна витовчена. Господиня сподівається, що їй вдасться вчасно зібрати те, що залишилось.
До нашої розмови долучається ще одна жінка:
- Минулого року тварини витовкли нашу картоплю. Вони як втраплять на рядок, так і розриють його до самісінького кінця. Тож минулої зими бульбу варили лише у великі свята, а от на насіння довелось купувати. Тепер, щоб вберегти другий хліб від кабанів, прив'язали поряд із картопляним полем собаку. Привезли з дому будку, кожного дня носимо псові їсти.
Але коли ми підійшли до вівса, який достигав поряд, то тут кабани, видно, вже не раз бігали. Так що собак вони не дуже й бояться.
Яких тільки методів відлякування тварин не придумують туминці. Палять старі шини, вовну, ставлять опудала, городять магнітофонною стрічкою. Проте все марно. Кабани як ходили, так і ходять, як рили, так і риють далі. На городах побачила і новий спосіб огорожі: добрячий наділ зернових обгороджений тичками з прив'язаними скляними пляшками. Всі палки з'єднані між собою міцним шпагатом, якщо його зачепити, лунає гучне дзеленчання.
- Один із власників підприємства нам навіть дав «пораду»: «Якщо хочете бути з врожаєм, то обгородіть поля парканом», - зауважила Олена Леонтіївна.
Тож за поясненнями звертаюся до директора ПП «Ольвіта» Василя Григоровича Жомера. У відповідь чую таке:
- Кожної ночі ми відлякуємо диких кабанів від городів селян. Проте ніхто не знає, куди вони підуть. Сьогодні кабани в Тумині, а завтра - в Озютичах чи ще десь... В свою чергу ми робимо все можливе: встановлюємо в лісі спеціальні годівниці, поблизу Тумина посіяли 1,5 гектара вівса, один гектар кукурудзи, встановили вишки для обліку та відстрілу диких кабанів.
До речі, щодо вишки: туминці говорять, що її варто перенести ближче до тих місць, де дійсно ходять тварини, а то вона встановлена біля посіяного для них корму. Василь Григорович пообіцяв, що дослухається до прохань місцевих жителів. От тільки чи врятує це городи селян?
Згідно з чинним законодавством України, об'єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі, в даному випадку дикі тварини, є власністю українського народу, тобто держави. Користувачі мисливських угідь лише проводять комплекс заходів із охорони та відтворення поголів'я диких тварин до оптимальної чисельності, встановленої для тієї чи іншої території.
Зважаючи на це, логічно було б покликатися з приводу завданих збитків саме до держави. А ст. 157 (ч. 2) Земельного кодексу України чітко вказує, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. У Кабміні підготовлений проект постанови «Про відшкодування збитків, завданих дикими тваринами землевласникам та землекористувачам», в якому розписаний механізм таких розрахунків і джерело фінансування - державні (місцеві) природоохоронні фонди. Але, на жаль, цей проект ще не пройшов відповідних погоджень і досі не прийнятий. В зарубіжних країнах такі нормативні акти прийняті і повноцінно працюють.
Іншими словами: спробуй поранити чи, не дай Боже, забити тварину, що знищила плоди важкої людської праці, - по судах затягають, штрафами обкладуть. Бо свині згідно з чинним законодавством є «державними тваринами». А як тоді бути людям, як захистити свої права? Хотілося б, щоб компетентні служби дали пояснення мешканцям Тумина, як бути, хто має відшкодовувати завдані дикими кабанами збитки.

Автор: Ірина РОМАНЮК
Источник: Волинь, №1115 ЧЕТВЕР, 29 ЛИПНЯ 2010р

Настоящее нашествие диких кабанов наблюдается в селах Лопушанка и Старьява Старосамбирского района Львовской области. Они массово уничтожают огороды местных жителей, и, в первую очередь, участки, на которых растет картофель, пишет «ЗИК».

По словам сельского председателя Старьяви Михаила Потичного, в этом году картофель из-за проливных дождей плохо уродился, а тут еще и воры из леса. Диких кабанов в здешних лесных угодьях стало больше, потому что за ними ухаживает фирма «Вепрь».

Увеличение поголовья диких зверей – это, конечно, хорошо. Но они причиняют немалые убытки селянам, для которых огороды – единственный источник овощей и фруктов. Жители сел требуют от властей принять хоть какие-то меры, чтобы уберечь их картофельные поля от «наездов» дичи.

Разневанные хозяева картошки грозятся начать самостоятельный отстрел кабанов. Но за такое самоуправство законом предусмотрен огромный штраф. А вот о компенсации за потерянный урожай власти, как всегда, не подумали.

http://for-ua.com/ukraine/2010/07/29/205507.html



За последние годы в Германии резко выросла численность популяции кабанов, причем, среди них появилось гораздо больше особей, которые пострадали от радиоактивных веществ, попавших в окружающую среду после чернобыльской катастрофы.

В связи с этим правительство Германии вынуждено выплачивать оставшимся без дохода охотникам пособия, размеры которых в несколько раз превышает обычные.

Численность кабанов выросла настолько, что местами они представляют опасность для людей. Например, на прошлой неделе на несколько часов пришлось закрыть одно шоссе, поскольку десять кабанов, прорвавшись через ограду, вышли на дорогу, пишет Spiegel-Online.

Не привлекают охотников
Ограничивать численность животных мешает то, что произошедшая 24 года назад катастрофа в Чернобыле до сих пор оказывает воздействие на живую природу Германии — в связи с этим кабаны, зараженные радиоактивными веществами, стали менее привлекательной добычей для охотников, и их популяция постоянно увеличивается.

Кабаны питаются в основном грибами и трюфелями, которые особенно активно впитывают всевозможные загрязняющие вещества. В грибах в большом количестве содержится цезий, который после взрыва реактора на атомной электростанции, произошедшего на Украине 26 апреля 1986 года, ветром разнесся по всей Европе, достигнув и лесов Германии.

То, что правительству приходится выплачивать охотникам более высокие пособия, все-таки связано с увеличением популяции кабанов, а не с ростом уровня радиоактивности. По данным тамошнего министерства окружающей среды, в прошлом году в связи с непригодностью кабанины для употребления в пищу охотникам было выплачено компенсаций в размере 425 000 евро (6,6 млн крон).

Большая часть отстрелянных кабанов попадает на стол немцев, однако из-за радиоактивных веществ довольно много мяса все-таки пропадает. Законы не позволяют продавать мясо, в котором в большом количестве содержится радиоактивный цезий-137. Если в одном килограмме мяса обнаруживается больше 600 беккерелей радиоактивного вещества, то его нельзя отправлять на прилавки магазинов.

Потребуется около 240 лет
Эксперт по вопросам радиоактивности Йоахим Реддеманн считает, что такая ситуация продлится еще не менее 50 лет.

Однако, по мнению защитника окружающей среды Бернда Шотта, на то, чтобы цезий окончательно разложился, может потребоваться еще около 240 лет.

Кабаны в Германии

• Численность популяции кабанов увеличивается в связи с расширением выращивания кукурузы и мягкими зимами.
• По данным охотничьей федерации Германии, в 2007 и 2008 году за охотничий сезон было убито 287 000 диких животных, годом позже этот показатель
вырос до 650 000.

Автор: Марлен Рейн
Источник: postimees.ru, 03.08.2010

В село Иваньково Черниговской области Украины начали захаживать волки. Как рассказали агентству "Интерфакс" местные жители, звери стали приходить в Иваньково вскоре после того, как неподалеку от села был открыт природный парк.

По словам селян, волки запугивают их самих и нападают на принадлежащих им коров. "Правда, эти агрессоры ни одну буренку еще не загрызли, но дерут им морды и откусывают хвосты - ветеринары работают прямо как на линии фронта", - сообщил один из жителей Иваньково.

Собеседник агентства также сообщил, что однажды в селе волки загнали двух местных жителей - юных пастухов - на дерево. Селянин подчеркнул, что на дерево вместе с пастухами также залезли и две их собаки. Собеседник "Интерфакса" отметил, что испугавшиеся собаки забрались даже выше своих хозяев.

Пастухи вместе со своими питомцами просидели на дереве больше четырех часов. При этом молодые люди пытались дозвониться своим родственникам по мобильными телефонам, но связи не было. По словам собеседника агентства, в течение всего этого времени волк сидел под деревом и наблюдал за напуганными селянами. "Самое интересное, что метрах в тридцати от него прошли два пьяных тракториста, но он даже не посмотрел в их сторону", - отметил селянин.

Несколько месяцев назад волки часто совершали набеги на село Синевирская Поляна Межгорского района Закарпатской области Украины. Как и в случае с Иваньково, животные прибегали в село из расположенного неподалеку заповедника, где отстрел волков строго регламентирован. Однако в Синевирской Поляне волки вели себя более агрессивно и даже загрызли нескольких собак.

http://novosti-n.mk.ua/ukraine/read/?id=23048



Новотроицкий район относится к разряду неблагополучных в плане проявления бешенства у диких животных. Только в этом году в районе уже дважды был объявлен карантин. В болезненном, неадекватном состоянии животные не могут долго находиться в одиночестве, поэтому подходят близко к местам обитания людей.

Как сообщили в пресс-службе МЧС в Херсонской области, в минувшую среду, 21 июля, неприятной встречи с волком не удалось избежать жителю села Сивашовка Новотроицкого района. На мужчину, остановившегося в поле для ремонта сельхозтехники, внезапно напал волк, укусил за руку и… убежал. Сельчанин вынужден был обратиться за помощью к местным медикам, которые, сделав анализ, подтвердили, что животное было бешеным. Сейчас пострадавший проходит амбулаторное лечение.

Автор: Оксана ТЮРИНА
Источник: Гривна, Субботний Выпуск № 30 (454) 23.07.2010