Природоохоронні території День водно-болотних угід 2 лютого 1971 роцку в місті Рамсар (Іран) була підписана Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів (Рамсарська конвенція). Це перший глобальний міжнародний договір, присвячений одному типу екосистем.
Учасниками Конвенції сьогодні є 158 держав світу, серед них і Україна. 33 водно-болотних угіддя України загальною площею 744,651 тисяч га входять до переліку територій, що охороняються згідно Рамсарської конвенції. Серед них чимало таких, навколо яких вже не перший рік тривають суперечки та конфлікти. Скажімо, про порушення вимог Рамсарської конвенції (серед інших міжнародних угод) йдеться у справі про будівництво каналу Дунай – Чорне море через Дунайський біосферний заповідник, про будівництво Ташлицької та Дністровської гідроакумулюючих станцій. Перелік випадків порушення вимог конвенції може бути досить довгим. І хоча саме завдяки цій конвенції є можливість вирішити транскордонні проблеми , все ж таки у нашій країні поки що її виконання натикається на проблеми, пов’язані з внутрішніми суперечками, зокрема щодо власності на землю.
За впровадження Рамсарської конвенції в Україні несе відповідальність Державна служба заповідної справи Міністерства охорони навколишнього природного середовища (Голова: Гриник Петро Іванович, м. Київ, вул. Урицького, 35; тел. (044) 206-31-19).
http://www.menr.gov.ua/cgi-bin/go?node=DSZS
Станом водно-болотних угідь у глобальному масштабі вже кілька десятків років опікується міжнародна організація “Wetlands International» (http://www.wetlands.org), яка в Україні має представництво – Чорноморський офіс. (Координатор програми – Василь Костюшин, kv@wetl.kiev.ua , +38 044 246 58 62, Київ, вул.Комінтерна, 1.)
Офіційний сайт Рамсарської конвенції - www.ramsar.org