Організатором злочинного полювання на зубра у Буковинських Карпатах виявився 26-річний підприємець Калинівського ринку. Його та ще чотирьох співучасників цього злочину затримано. Двоє з учасників злочинного полювання перебувають в ізоляторі тимчасового тримання, а трьох відпустили, взявши підписку про невиїзд. Про це повідомив вчора, 28 січня, на брифінгу прокурор Чернівецької міжрайонної природоохоронної прокуратури Іван Форгачі.

Правоохоронці встановили, що до незаконного полювання на зубра причетний 26-річний підприємець Калинівського ринку, який безпосередньо стріляв у тварину, а також чотири безробітних мешканця с. Банилів-Підгірний. Один мешканець села Банилів-Підгірний допомагав загнати тварину, ще троє – розрізати та донести тушу. Полювання було запланованим. Приватний підприємець, мешканець Чернівців приїхав в село Банилів-Підгірний на полювання. За два-три дні до того, чоловік отримав дозвіл на відстріл зайця.

У двох підозрюваних вдома було виявлено та вилучено м’ясо зубра. На час затримання винуватців, частину м’яса їм вдалося вже засолити та законсервувати в банках. Напередодні затримання дві сім’ї влаштували собі невеличкий бенкет, куштуючи шашлик з м’яса зубра. На даний час м’ясо вилучено та направлено на експертизу. Винуватці визнали свою провину.

Порушено кримінальну справу за фактом незаконного полювання вчиненого групою осіб. За це передбачається покарання – штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого. На даний час двоє підозрюваних в даному злочині знаходяться в ізоляторі тимчасового тримання, ще три особи на підписці про невиїзд. Рушницю мисливця вилучено.

Нагадаємо, що браконьєри застрелили зубра у ніч з четвертого на п’яте січня цього року у селі Банилів-Підгірний Сторожинецького району. Єгер, обходячи угіддя, натрапив на свіжі сліди підводи, які вели до лісу і назад. Потім помітив кров, а згодом знайшов і частину туші. Браконьєри вбили зубра, частину туші відрізали і відвезли на підводі, а частину разом з головою покинули у лісі. Місцеві правоохоронці відмовилися порушувати кримінальну справу, пояснюючи цей випадок природною загибеллю тварини. За них це зробила природоохоронна прокуратура області після численних публікацій у місцевих ЗМІ.

ЗІК

Працівниками Державної екологічної інспекції в Черкаській області спільно з Золотоніським РВ УМВС України в Черкаській області виявлено факт незаконного полювання – браконьєрства, скоєного жителем с. Вільхи Золотоніського району Левченком В.І., який у заборонений для полювання час в мисливських угіддях ТОВ МГ «Світязь» вполював козулю.

Як повідомила КЕПУ прес-служба Мінприроди, на місці скоєного злочину порушник був затриманий з рушницею, набоями, тушею забитої дикої тварини. Розмір заподіяної шкоди становить 8 тисяч гривень. Матеріали для порушення кримінальної справи передані в Золотоніський РВ УМВС.

Ще улітку місцеві єгері та їх помічники під час об’їзду свої «володінь» знаходили так звані петлі, встановлені невідомими зловмисниками. За місцем їх розташування знавці лісу могли одразу зрозуміти, якого звіра чекали побачити там браконьєри. Саморобні пастки розташовувалися на тваринних стежках, давно протоптаних до водопою або годівничок, спеціально обладнаних для тварин працівниками лісового господарства. Чим вище від землі була пастка, тим більшого звіра планували впіймати зловмисники. Звірі на ходу чіплялися за металеві петлі ногами або головами і зустрічали там свою смерть. Жителі місцевих сіл часто розповідали лісничому про знайдені небезпечні пастки, але хто саме займався незаконним промислом встановити донедавна було важко.

Природа, яку нищили, сама прийшла на допомогу. Зима та метровий сніговий покрив навколо лісу, протяжністю у декілька десятків кілометрів, стали справжнім захисним кордоном для тварин. Працівники лісництва щоденно об’їжджають ліс на санях та за слідами, які вміють читати досконало, одразу дізнаються, яке життя вирує у лісі та як багато звірів і яких там знайшло прихисток.

Саме такі сліди, але уже людські, привели єгеря до пастки, у якій він знайшов напіврозірвану лисицями молоденьку косулю. Ці ж сліди довели працівника лісництва та дільничного інспектора міліції і до господи браконьєрів. Знахабнілі порушники закону, не криючись, прямо на подвір’ї серед білого дня розробляли свіжу тушку оленя та безсовісно заявили правоохоронцю, що випадково знайшли звіра у лісі, не пропадати ж добру. Але працівників міліції не проведеш, окрім цього у зловмисників були знайдені свіжозасолене м’ясо косулі та кістки звірів, раніше виловлених. Чоловіки розповіли, що таким чином забезпечували харчами сім’ю, оскільки власного господарства не тримали. Зловмисники зізналися, що заготовили та встановили у лісі понад сотню силець.

Відповідно до статті 248 «Незаконне полювання» Кримінального кодексу України зловмисникам загрожує позбавлення волі на строк до 5 років.

Автор: Юлія Гринь, ВЗГ УМВС України в Хмельницькій області
Источник: mvs.gov.ua

Это произошло на одном из островов днепровских плавней — там «охотились” те, кто считает себя “избранными» . Впрочем, называть это охотой нельзя: то, что случилось, является, в сущности, убийством.
Группа т.н. “охотников” выгнала на лед и расстреляла пятнистых оленей. Среди стрелков - сотрудники частного охотхозяйства, высокопоставленные госслужащие и “люди с деньгами”.
С начала 1990-х гг. обитатели днепровских плавней стали практически беззащитны перед алчностью обитателей сел и городов – озверевших граждан Украины. Особо тяжко приходится зверям и птицам, когда на реках и озерах устанавливается ледовый покров. Мало того, что холод и многоснежье резко усложняют существование “братьев наших меньших”, - самые большие беды приносит человек.
В те дни и недели, когда на Нижнем Днепре стоит лед, плавни стонут от всякого рода “посетителей”. Рубят деревья - для отопления (это еще можно понять) и на продажу. Стреляют – буквально во все, что шевелится. Поджигают тростник - для того, чтобы выгнать зверей и птиц под выстрел. А иногда и просто так, пытаясь компенсировать собственную неполноценность, или реализовать психопатические наклонности.
Особый трагизм “охоты” в конце января 2010 г., в том, что были уничтожены едва ли не последние представители нижнеднепровской популяции оленей. Которые, во-первых, обитают только в Херсонской области, а, во-вторых, обладают рядом уникальных особенностей.
И здесь не обойтись без того, чтобы не вспомнить историю возникновения этой популяции. В послевоенные годы в зоопарк заповедника Аскания-Нова завезли группу оленей из Дальнего Востока СССР. В асканийской степи переселенцы прижились хорошо и численность их быстро увеличилась. А в 1957 г. оленей выпустили в природную среду: завезли на лесостепные участки Черноморского заповедника. Они быстро освоили лиственные рощи и проникли в плавни.
В происхождении оленей Нижнего Приднепровья имеется одна “пикантная подробность”: одно время (правда, очень недолгое) их скрещивали с оленями благородными. Поэтому изначально звери, выпущенные в рощах Алешья, имели какую-то часть наследственности оленя благородного. Одно время такой способ разведения (скрещивание 2-х видов) сильно критиковали. Но жизнь и непростые условия расставили все на свои места: выведенные в неволе олени прекрасно приспособились к условиям Нижнего Приднепровья. В том числе и к сложнейшим условиям плавней, к обитанию в условиях заболоченных лесов и непроходимых тростниковых зарослей. Ну, а далее на протяжении более полувека действовал уже отбор не искусственный, а естественный: выживали самые приспособленные. Изменились признаки этих зверей: размеры, окраска и поведение. Поэтому есть все основания говорить о том, что популяция оленей Нижнего Приднепровья уникальна: ведь нигде в мире таких оленей больше нет. И если дать им все-таки выжить, то, может быть, из этих “странных” оленей возникнет новый вид. И назовут его зоологи будущего оленем днепровским – Elaphus boristhenicus.
Если, конечно, одуревшие от крови и безнаказанности “охотники” не расправятся с этим видом еще до того, как он возникнет!
Как зоолог и просто как человек, которому не безразличны судьбы моей страны и ее природы, считаю, что уникальная популяция оленей Нижнего Приднепровья, появившаяся в результате работы зоологов, селекционеров и многолетнего действия естественного отбора, представляет особую ценность как компонент природы и как результат труда человека. Есть все основания, чтобы объявить оленей Нижнего Днепра частью природно-культурного наследия Украины. Прецеденты, подобные этому, уже есть: так в Польше под особой охраной находится т.н. тарпан (лошадь, выведенная из местных примитивных пород в результате попыток восстановления лесного тарпана). В Великобритании охраняют древнюю породу - английский парковый скот. А в Украине в “Красную книгу” внесена акклиматизированная в чернобыльской зоне лошадь Пржевальского, которая ранее разводилась в зоопарках.
Сохранение оленей Нижнего Днепра является неотложной задачей всех организаций, связанных с охраной природы и охотпользованием. Браконьерский отстрел в зиму 2009 -2010 г. поставил эту популяцию на грань исчезновения. Поэтому в ближайшее время необходимо аннулировать все лицензии, выданные для отстрела этого вида. А браконьерский отстрел считать преступлением по статье 248 уголовного кодекса Украины (“незаконная охота”), за совершение которого предусматривается лишение свободы на срок до 5 лет.
Прошу Службу безопасности Украины обратить особое внимание на охрану фауны Нижнего Днепра, как это предусмотрено, в том числе, статьей 24 Закона Украины об СБУ.
Более 20 лет я веду исследования природы Украины. И так сложилось, что в последние годы приходится не столько исследовать природу, как защищать. И тех, кто ее оберегает: неподкупных и отважных сельских голов, активистов охраны природы. И уже не раз автору и его соратникам доводилось выслушивать обещания “дать по голове”, “обеспечить камеру” и советы обзавестись бронежилетами.
Потому с некоторых пор все свои маршруты я тщательно описываю и сообщаю о них заранее: нескольким людям и организациям одновременно.
И продолжаю взывать к “инопланетянам”: одумайтесь, пока не поздно. Ведь у народов, которые веками и тысячелетиями кормились охотой, считается смертным грехом убивать ради развлечения и больше, чем необходимо для жизни. И уже давно подмечено: рано или поздно, но за это приходится платить. Если не самому убившему, так его близким.

На фото: Вот как выглядят олени Нижнего Приднепровья

Автор: Евгений Роман, член-корреспондент Московского общества испытателей природы, участник международных правозащитных кампаний
Источник: Вгору, 11.02.2010

Зато вот, "поймали":

Житель Одесской области решил поохотиться у границы без разрешений на охоту и оружие и попался пограничникам

МОСТ-Одесса. 12 февраля

В четверг, 11 февраля сотрудники Котовского пограничного отряда задержали у границы с Молдовой браконьера. Об этом сообщает в пятницу пресс-служба Котовского пограничного отряда.

61-летний житель Одесской области вышел поохотиться вблизи украино-молдавской границы. Однако успешный выстрел принес охотнику не только добычу в виде утки, но и неприятности.

Звук выстрела привлек внимание сотрудников погранотряда.

В последствии, ни разрешения на охоту, ни документов на оружие охотник предъявить не смог, в результате чего лишился своей винтовки и патронов к ней (по большей части самодельных).

Материалы по делу, оружие и боеприпасы переданы в Роздельнянский РОУМВД Украины в Одесской области.

этих у нас ловить мАгУт.....

Свіже м’ясо щодня - безкоштовно і майже без зусиль. Двоє мешканців Хмельниччини розживалися продуктом просто в лісництві: полювали на дичину. Не маючи на це ні спеціального дозволу, ні навіть рушниці. Звірів ловили, розставляючи пастки. Відстежували браконьєрів лісники довгі місяці й, нарешті, напали на слід.

Полювання без рушниці та ліцензій. Мотки дротів та вдало обрані місця в лісі. Півроку двоє спритників розживалися свіжим м’ясом у лісництві. Затримати їх ніяк не вдавалося. Щодня єгері об’їжджали територію та знімали накручені на деревах і кущах петлі. На ранок з’являлися нові пастки і... жодних слідів.

Валентин Шевчук, слідчий Хмельницького РВ міліції:

- З метою знищити речові докази, які були, вони шкіри закопували, а м’ясо розробляли, споживали. Так само робили з нього консервації.

Скільки дичини впіймали браконьєри, невідомо. За висотою й розташуванням пасток лісники запевняють: полювали на зайця, косулю та червонокнижного п’ятнистого оленя. На слід злочинців натрапили під час чергового рейду. Коли побачили, що в одній з петель застрягла косуля. По здобич лиходії прийти не встигли, та й сніг ще не вкрив протоптану ними стежку. Вона до лиходіїв і привела. Знахабнілі порушники серед білого дня прямо на подвір’ї патрали оленя. Правоохоронцям пояснили: звіра знайшли в лісі випадково. Та коли міліціонери вилучили банки з засоленим м’ясом та кістки інших тварин, зізналися.

Затриманий:

- Ходили по лісі, полювали козу, оленя. Так хазяйства такого не тримаємо, ні курей, нічого такого.

Сумлінними мисливцями й раді були стати, переконують затримані, та рушниць немає. Лісничі кажуть, вбивати звіра це права все одно не дає.

Олег Петросюк, старший майстер лісництва:

- Полювання дозволено тільки за допомогою спеціальних ліцензій, а полювання на звірів за допомогою таких петель - це заборонено законом. Це є браконьєрство.

Затриманим світить обмеження волі на п’ять років. Тим часом, лісівники коней не розпрягають: попереду сезон полювання на пернатих.

Автор: Інна Дудченко, Інесса Пронік
Источник: Хмельницька область, НТН, 12.02.2010