Вот, а говорите "кризис, работу найти не возможно..."

Вот только одно интересно: после "трудоустройства" почему-то "посыпались" статьи в основном о ФЛОРЕ... К чему бы это?

На руководителя Киевского эколого-культурного центра Владимира Борейко совершено нападение, в результате чего он получил травмы головы и ног. Об этом «Сегодня» сообщил сам потерпевший.

«Инцидент произошел еще 1 февраля в районе станции метро «Нивки» около 9 утра, когда я шел на работу, — говорит г-н Борейко. — Напали сзади, и я не мог видеть лиц злоумышленников. Ударили по голове, повалили на землю и стали избивать ногами. Скрылись так же внезапно, как и возникли. Денег и мобильный не взяли».

По словам Владимира, это не банальное хулиганство, а месть за активную природоохранную деятельность: незадолго до ЧП ему звонили и настоятельно рекомендовали встретиться. Борейко считает, что своими резкими выступлениями в защиту окружающей среды задел интересы влиятельных людей. «Сняв побои, я обратился в милицию, но там заявлению ход не дают», — сетует эколог.

«Мы не знаем, кого искать, ведь Борейко не запомнил ни примет нападавших, ни сколько их было, — говорят в Святошинском райуправлении милиции. — И телесные повреждения у него легкие. Поэтому уголовное дело и не возбуждалось».

Фото: www.bp21.org.by

Автор: Александр Ильченко, "Сегодня"
Источник: Природа Украины, 19.02.2010

Наче у золотій клітці… Дичина хоче жити у дикому вільному світі
«Цивілізація» на неї діє згубно

Час від часу по телевізору показують сюжети про приручених диких тварин, які живуть у міських квартирах, з якими іноді гуляють по вулиці, фотографуються. У когось це викликає захоплення, однак самим звірям близьке сусідство з людиною не до вподоби. Воно – протиприродне, суперечить законам їхнього життя, і тому зазвичай закінчується плачевно…

Кілька років тому на Сколівщині мені розповіли повчальну історію. Під вивернутим пнем лісоруби знайшли немічне лисеня, взяли його додому. Новосела прийняла у свою сім’ю кішка, яка саме народила кошенят. Годувала молоком чотирьох сірих нащадків і ще одну руду “приблуду”. Лисеня на початках бавилося з нерідними “братами-сестрами”, а потім… подушило їх - спрацював інстинкт хижака. Розбишаку посадили на ланцюг, однак через деякий час молодий лис спромігся вкоротити віку ще й необачним курям, які довірливо клювали з його миски. А одного разу, коли господарів не було вдома, хитрун перегриз нашийник, прихопив зі собою півника і чкурнув у хащі, у рідну стихію. Скільки лиса не годуй...

Часто люди підбирають у лісі немічних дітей серни. Думають, вчинили добре, допомогли дичині. Однак фахівці кажуть, що краще було б залишити козенят “вдома” - там їх знайде їхня мама, поставить на ноги. Зрештою, на волі вони виживуть і без молока. А у неволі, у тепличних умовах, їх чекають великі проблеми. Подібні до тієї, що років двадцять тому трапилася у селі Чижичах Жидачівського району.

- Хтось узяв на виховання додому маленького цапка, що відстав від дикої кози, - розповідав нам єгер Степан Жила. – Коли він підріс, відпустили до лісу. Але “сородичі” не прийняли його у своє товариство – бо мав запах людини. В їхній уяві він був чужаком. І відторгнутий самець повертався у село, щоб мстити людям за те, що колись забрали його з волі. Буцав жінок, а одного разу рогами і ногами важко покалічив парубка, який недавно повернувся з армії…

- У людей є своє житло, своя кімната, де вони сплять, харчуються, - каже головний мисливствознавець Львівщини Василь Бурмас. - Так само мають своє комфортне середовище звірі – ліс, поле. Усе визначено природою. Приручати диких звірів нема потреби, бо це наруга над ними. Кого треба було, хто був нам необхідний - собака, корова, кінь, кіт, - уже давно приручено…

Василь Романович згадує, як у дитинстві після великої повені врятував лисеня, поселив його у клітці, коли підросло, водив його на повідку. Але настало літо, лис “змужнів” і… дременув до лісу. Проти природи не попреш… Під час косовиці сусід знайшов у великій траві козеня. Поселив його вдома. Знайдух перезимував, але згодом почав “ставати на роги”. Подвір’я йому виявилося замало, хотів простору – перестрибував двометровий паркан. Бунтуючи проти природних обмежень, атакував жінок. Тому змушені були відпустили дикого цапа на всі чотири сторони…

Подібне стається з прирученими птахами. Не житиме в клітці і заєць, який звик до руху (серце у нього втричі більше від серця кролика, тому він потребує динаміки). Вчені кажуть, що більше трьох-чотирьох днів у неволі (хай і з достатком харчів) “косий” не витримає, – помирає від… інфаркту. А згадайте, якими невеселими (попри те, що у годівницях повно корму) виглядають звірі, що їх поселили у домашні зоопарки декотрі “крутелики”. Ці особи, маючи “хліб і до хліба”, прагнуть ще й “видовищ”…

На фото: Для дикого звіра, як і для людини, нема нічого кращого, ніж воля

Автор: Іван ФАРІОН
Источник: Високий замок, 20.02.2010

70 косуль і 10 оленів загинули за останні два тижні в Ободівському лісомисливському господарстві в Тростянецькому районі.

— Вони стрягли в метрових заметах, покритих крижаною кіркою. Безпомічних тварин роздирали вовки і дикі собаки, — каже директор лісових угідь Федір Кравець. — Трьох косуль задерли біля самісінького господарства. Ми не були готові — раніше подібного не траплялося.

В Ободівському лісомисливському нараховували 260 косуль і 30 оленів.

— Кілька днів тому чоловіки, які виготовляють деревне вугілля в лісі між селами Цибулівка і Торканівка, побачили чотирьох вовків, — продовжує Кравець. — Кажуть, вони були величезні. Такі ще на очі не потрапляли.

До Торканівки від того місця — не більш як кілометр. До мисливського господарства, де спеціально для полювання розводять кабанів, оленів і косуль — ще ближче.

— По інтелекту ми від вовків відстаємо, — переконаний Федір Іванович. — Фахівці вирахували, щоб справитися з одним вовком, тобто загнати його в пастку, потрібно 200 людей. На нас вовки не нападають — здоровий хижак панічно боїться людини. А те, що косуль деруть — їм же треба теж щось їсти. Тільки в лісомисливському господарстві цього допускати ніяк не можна — втрачається заробіток.

Дозвіл на відстріл косулі чи кабана коштує 680 грн, за вбиту косулю потрібно заплатити ще 1100–1400 грн, за кабана — 1500 грн.

Автор: Оксана ГАЙСИН
Источник: Вінницька область, 11.03.2010

Сама справжня екологічна катастрофа почалася на Київському водосховищі. Те, що раніше приймали за брак кисню для риби, виявилося лише неприємністю. Масовий мор риби почався після різкого спуску води у водосховищі більш ніж на 1 метр.

Риба що страждає через кисневе голодування і раніше збилися біля нечисленних тріщин в льоду, зараз опинилася у крижаній пастці і масово гине. На це побічно вказує запах, що відчувається вже на під'їзді до київської дамби.

Рибалки-любителі виявили загрозу тільки сьогодні до обіду. І почали сколювати лід на мілині в районі 3 км від греблі і біля селища Лебедівка, Вишгородського району. «Ще вчора я був на цьому ж місці в 3 км від дамби і ніяких ознак масової загибелі риби не спостерігалося. Сьогодні ж зранку стало зрозуміло, що після різкого скидання води вся риба що стояла досі на мілинах загине. Тому ми почали колоти лід і звільняти невеликі екземпляри, і ловити руками велику рибу. Буквально за годину на моїх очах з ополонок дістали більше десятка сомів і щук на зріст людини », - повідомив кореспонденту focus.ua один з очевидців трагедії.

Прибулі на місце мору представники інспекції рибоохорони спочатку повели себе неадекватно, стали перешкоджати рибалкам на льоду і при виїзді з траси на автомобілях, мотивуючи свої дії забороною будь-якого вилову в місці зимувальних ям перед дамбою. «Але через кілька годин, коли сюди прибуло величезне число рибалок з Києва та навколишніх сіл Вишгородського району, стало зрозуміло, що під льодом загине більше, ніж рибалки зможуть забрати», - резюмує співрозмовник.

Нагадаємо, із-за сильних морозів і товстого льоду рибі не вистачає кисню у воді. Щоб врятувати становище, рибалки на Київському водосховищі кілька тижнів тому почали рубати лунки. У них вставляють снопи з очерету, щоб проходило повітря. Криголам у водосховище пройти не може, він знаходиться в річпорту Києва і через шлюзи не пройде, тому в операції брали участь добровольці, рибоохорони, МНС, рибалки.

Нагадаємо в середині лютого вже спостерігалося масове вимирання риби в руслі Дніпра та Десни вище київського водозабору. У зв'язку з цим Київводоканал заявив про небезпеку погіршення якості питної води.

Київська ГЕС скинула воду в результаті в Дніпрі загинуло більше 100 тонн риби. Зі слів екологів екосистемі завдано значної шкоди, відновлення стану буде тривати більше 4-5 років. Зроблено це було, щоб не допустити підтоплення будинків у Конче Заспі.

По матеріалам: focus.ua

Звернення до Кабміну та Верховної Ради України щодо підвищення штрафних санкцій за незаконний відстріл зубрів вирішили прийняти депутати Чернівецької обласної ради. Їх обурює те, що нині штраф за незаконний відстріл червонокнижного зубра становить лише 2500 гривень, тоді як за незаконний відстріл кабана – 10 тисяч гривень, – повідомляє власкор ЗІКу.

Чернівецька обласна рада запропонувала також обласній державній адміністрації у першочерговому порядку розробити Регіональну програму зі збереження зубрів, в якій передбачити заходи з організації будівництва об’єкта генетичного резервату – вольєра та інших споруд, що забезпечать можливість розведення зубрів із мінімальними затратами із державного та місцевого бюджетів.

Така практика розведення зубрів існує у сусідній Румунії, де природно-заповідні об’єкти, на території яких у вольєрах розводять зубрів, є економічно рентабельними і отримують за рік дохід у сотнях тисяч євро.

Для реалізації цього задуму у Чернівецькій області у першочерговому порядку проведуть таксацію наявного поголів’я зубрів, а в перспективі планують застосовувати методику ідентифікації кожної особини зубра електронними чіпами.

Торік на Буковині нараховувалося 79 зубрів. Для збереження Буковинської субпопуляції зубра європейського у Чернівецькій області створено зоологічний заказник місцевого значення «Зубровиця» площею понад 27 тисяч га.

Окрім того, на території області впроваджується проект «Реалізація транскордонного екологічного зв’язку в Українських Карпатах», який фінансується на прохання Мінприроди України Урядом Нідерландів. Мета цього проекту – допомогти Україні в створенні екокоридорів між національним природним парком «Вижницький» (Чернівецька область) та національним парком «Винаторі Нямц» (Румунія), які сприятимуть відновленню природних екосистемних зв’язків між популяціями зубрів, ведмедів та рисі в Україні та Румунії. Источник: buknews.cv.ua

Чернігівські ліси багаті на живність. Тут і олені, і косулі, і зайці з вовками. Навіть зубри трапляються. Тепер от з'явився звір, на якого ще за часів Київської Русі полювали князі зі своєю свитою. Тоді рисі та пардуси (гепарди) були чи не найвишуканішую здобиччю.
Про пардусів у поліських лісах сьогодні не йдеться. А от плямиста красуня з китичками на вухах та з розкішною, практично ексклюзивною (дві однакові не стрінеш!) шубкою, м'якою грацією і суто хижацькою спритністю - рись - подекуди з'являється. І навіть розповсюджується, попри те, що її "одяганка", на думку спеціалістів, вважається ціннішою за розкішні соболині шкурки.
Зафіксували ж появу рисі території ТОВ "Міжрічинське", котре знаходиться в Козелецькому та частково Чернігівському районах.

Заступник начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Микола Пиріг вважає, що забрела вона до нас, скоріш за все, з Білорусі. Адже ця красива граційна істота взагалі є любителькою далеких подорожей, до 30 кілометрів за добу може пройти. Ступає нечутно, маскуючись на місцевості. Прекрасно лазить по деревах, робить великі - до 4-х метрів - стрибки, добре плаває. При необхідності може лежати у засідці годинами - без найменшого поруху. Стосунки з людьми у хижої кицьки особливі: вона їх майже не боїться, однак на очі воліє не потрапляти. Напасти може лише влітку, коли вигодовує потомство, або коли її переслідують.

Видно, знайшла дика красуня в наших хвойних лісах місцину собі до вподоби: трапляються ще глухі закутки з непрохідним буреломом у заболочених місцях. Рисі, що як і всі кицьки, полюбляє самозаглиблення і у старанно утепленому лігві вона й прижилася, дала потомство.
- На території мисливського господарства нараховується більше десятка особин цього хижака, - говорить Микола Миколайович. - До речі, рись занесено до Червоної книги України та Європейського Червоного списку. Вона полює на зайців, козуль, гризунів, птахів, а також на молодняк вепрів, оленів, лосів. Зрідка може напасти й на домашню худобу, однак у нас таких випадків допоки не зареєстровано. Те, з чим доводилося пересікатися спеціалістам - скоріше робота природних конкурентів рисі - вовків.

…Зростання кількості особин хижака на одній окремо взятій території особливого занепокоєння не викликає: лісники та мисливці готові відловлювати та розселяти плямистих кицьок на інші "квартири"

Автор: Євдокія ТЮТЮННИК
Источник: Сіверщина, 18.03.2010